-
1 graduate
In1) випускник вищого учбового закладу2) амер. той, що закінчив будь-який учбовий заклад3) мензуркаgraduate school (courses) — амер. аспірантура
graduate student — амер. аспірант
IIv1) закінчити вищий учбовий заклад і одержати ступінь бакалавра2) амер. закінчити будь-який учбовий заклад3) амер. давати диплом; присуджувати учений ступінь4) розташовувати в певному порядку (за певним принципом)5) градуювати; наносити поділки; калібрувати6) біол. поступово змінюватися (переходити з одного стану в інший)7) хім. згущати рідину (випаровуванням)* * *I n2) мензурка; мірна посудинаII aякий закінчив вищий навчальний заклад; aмep. який відноситься до аспірантури; аспірантськийIII vgraduate center /school, courses/ — аспірантура
1) закінчити вищий навчальний заклад, отримати ступінь бакалавра; aмep. закінчити будь-який навчальний заклад; переходити ( з чого-небудь на що-небудь)2) aмep. давати диплом; присуджувати ступінь3) розташовувати в певному порядку, за певним принципом4) градуювати, наносити поділки; калібрувати5) бioл., гeoл. ( into) поступово змінюватися, переходити з одного стану в інший6) xiм. згущати рідину ( випарюванням) -
2 graduate
I n2) мензурка; мірна посудинаII aякий закінчив вищий навчальний заклад; aмep. який відноситься до аспірантури; аспірантськийIII vgraduate center /school, courses/ — аспірантура
1) закінчити вищий навчальний заклад, отримати ступінь бакалавра; aмep. закінчити будь-який навчальний заклад; переходити ( з чого-небудь на що-небудь)2) aмep. давати диплом; присуджувати ступінь3) розташовувати в певному порядку, за певним принципом4) градуювати, наносити поділки; калібрувати5) бioл., гeoл. ( into) поступово змінюватися, переходити з одного стану в інший6) xiм. згущати рідину ( випарюванням)
См. также в других словарях:
добирати — а/ю, а/єш, недок., добра/ти і рідко дібра/ти, доберу/, добере/ш, док., перех. і без додатка. 1) Закінчувати брати, збирати. || розм. Доїдати подану страву. || чого. Брати додатково до взятого; доповнювати. || Завершувати набирання потрібної… … Український тлумачний словник
збірка — и, ж. 1) Книжка, яка містить у собі дібрані за певним принципом твори одного або кількох авторів. •• Збі/рка тво/рів окреме видання творів якого небудь автора, зібраних разом; зібрання творів. 2) Те саме, що зібрання 4). || Сукупність, поєднання… … Український тлумачний словник
об'єднуватися — уюся, уєшся, недок., об єдна/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Ставати одним цілим, утворювати єдине ціле. || навколо, круг кого – чого, з ким і без додатка. Згуртовуватися, єднатися на ґрунті спільності мети, поглядів, інтересів і т. ін. || тільки… … Український тлумачний словник
підбиратися — а/юся, а/єшся, недок., підібра/тися, рідко підобра/тися, підберу/ся, підбере/шся, док. 1) під що, до кого – чого. Наближатися непомітно, обережно; підкрадатися. || Переміщатися, наближатися до чого небудь, поширюючись або розповсюджуючись кудись … Український тлумачний словник
розбирати — а/ю, а/єш, недок., розібра/ти, розберу/, розбере/ш, док. 1) перех.Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. || розм. Те саме, що розкуповувати. •• Розбира/ти буке/ти проривати, прополювати яку небудь кущисту сільськогосподарську… … Український тлумачний словник
розспів — у, ч. 1) Протяжний наспів, мелодія. 2) спец. Співи православної церкви, об єднані певним принципом будови мелодії … Український тлумачний словник
зібрання — 1) (сукуп предметів, зібраних за певним принципом), збірка, колекція, музей 2) див. збірка 1), збори 1) … Словник синонімів української мови
